Бувають моменти, в які як ніколи розумієш, що фотографія це лише коротка мить. Що б Бувають моменти, в які як ніколи розумієш, що фотографія це лише коротка мить. Щоб це не було, людські емоції чи стан природи, якщо нам вдається вловити це в кадрі, то ця мить набуває особливого значення. Таке фото може і не представляти великої художньої цінності, але в ньому є щось більше - історія, яку знаєм тільки ми.
Того ранку, підіймаючись в хмарах на вершину зустрічати сонце і розуміючи що в мене лише одна єдина можливість зняти схід з вершини, я йшов з очікуванням чогось нового і красивого. Ми підіймались все вище і вище, але все, що ми бачили навколо - це сірі хмари.
І тут нарешті сталось те, чого ми чекали. Лише на декілька секунд хмари розійшлися і ми побачили синє небо і розфарбовані хмари в далечині. Це все було таким яскравим після сірих днів, коли навкруги тільки сніг, дерева, хмари і ніяких кольорів... Я навіть не встиг витягнути камеру, як все знову затянуло хмарами. Така картина повторилась декілька раз, проте весь цей час я встиг зробити лише близько десяти знімків. Ще ніколи не доводилось так ловити світло...
.jpg)
8 коментарів:
я люблю зиму ! але такої красивої ще небачила! тобі вдається зробити прекрасним те, що здавалось і вже ок! це не просто талант це- Боря талантіще! фото мають такі тонкощі ...які торкають потаємні душевні стуни і ...... іііііі я смітю своїми коментами бо неможу втриматись!
Все дуже гарно, дуже.
Міла, Коментарі вітаються ) Так що стримуватись не потрібно )
Іра, Погоджуюсь з тобою. Я зіцінив, як класно, коли снігу до пояса )
фантастичні фото! супер!!!
Зими не люблю,але фото змушують змінити свою думку...
з монітору повіяло холодом:)
оооо... хочу в карпатииии....
Ота купка дерев, з'їжачених від холоду, - це просто чудо! Одразу видно, що дерева також живі істоти, які відчувають холод, вітер. Вони мені нагадують групку пінгвінів.
Дописати коментар