понеділок, 10 січня 2011 р.

Крим. Перша зустріч



Крим... Перша моя зустріч з ним, була зовсім спонтанною. Якось серед весняної сесії до мене подзвонив мій друг Остап з пропозицією: "У мене два квитки на літак до Сімферополя, не хочеш злітати ? Перші мої думки звичайно були "Хочу, хочу, хочу!", але я одразу згадав, що у мене ж сесія, екзамени. Але вагався я недовго і вже через день чи два, ми почали планувати маршрут нашої подорожі. Оскільки вона мала тривати лише два дні, особливо розігнатись не було куди. Ох і напланували ми тоді ) Скажу одразу, що ми пройшли лише відсотків 30 від того що хотіли.


Першим пунктом була Балаклава. Доїхавши з суворими кримськими таксистами, ми опинились в мальовничій бухті. Першим ділом ми подались до руїн фортеці і нам нарешті відкрився вид на море. Я вперше по справжньому побачив море. Я пам'ятаю сидів на скалі, дув вітер, пекло сонце, шуміло мору... Вроді нічого особливого. Але описати всі мої емоції словами важко.
Я б міг сидіти тоді так годинами. Але нам треба було рушати далі. Маршрут наш пролягав по природньому заповіднику "мис Айя". До вечора ми вже спустились до золотого пляжу, і я вже міг торкнутися моря руками :) Знову було багато емоцій, море, шум хвиль, мальовничий захід сонця (який я толком і не зфоткав). Поставили недалеко від берега палатку, повечеряли і спати...

Наступного дня, дійшовши до гори Кільсе-Бурун, ми сховали наші рюкзаки в хащах, і вирушили на пошуки питної води. Її ми знайшли, але пошук дороги назад затянувся на довго ))) Ну заблукали ми не вперше, так що все йшло своїм ходом і вже через якихось 5-6 годин ми знайшли дорогу назад. Зате хорошенько все облазили і виснажені відшукали рюкзаки, вже нікуди не йшли, поставили палатку і сіли вечеряти.

Зранку ми одразу попрямували в Сімферополь і додому, здавати пропущений екзамен...
Найважчим моментом в цій поїздці для мене, було розуміти, що ти тут лише на два дні. Як же цього було мало, і як хотілося залишитись там на довше. В ці моменти я казав собі: "Це лише початок... Я обов'язково повернуся сюди знову!"

2 коментарі:

Анонім сказав...

так весело розповідаєш про те, як ви заблукали без рюкзаків... Пощастило, що ви не дівчата і дівчат з вами не було)))

Анонім сказав...

А може це була кара за прогуляні пари???

Дописати коментар