Коли одного літнього дня, я з сім'єю приїхав у село Волосянка, побачене мною не додавало мені ніякого ентузіазму для зйомок ) Небо почало затягувати хмарами, і через якийсь час почалась гроза. Але перспектива просидіти весь день в будинку мене не дуже радувала. Тому як тільки гроза трошки стихла, я вирішив піднятись на найближчий хребет. Навкруги ще все було затянуто хмарами, мокро, болото... Але тут небо зробило мені подарунок...




Це був один з цих особливих моментів, коли після зливи, на мить виходить сонце і малює просто неймовірні картини... Я потрапив у зовсім інше місце... Я бачив дуже мало таких моментів, щоб за такий короткий час природа настільки мінялась. І хоч вся ця краса тривала лише 15 хвилин, вражень вона подарувала мені надовго...